Питання про найсильніший укус серед тварин довго залишалося предметом суперечок. Однак наукові дослідження дали чітку відповідь і водночас показали, наскільки разючою може бути різниця між сучасними й вимерлими хижаками.
Абсолютним рекордсменом серед нині живих видів учені назвали гребенястого крокодила. Під час дослідження 2012 року фахівці виміряли силу укусу у 23 видів крокодилів і зафіксували беззаперечне лідерство Crocodylus porosus.
За результатами вимірювань, сила його укусу сягає 16 414 ньютонів. Для порівняння, щоб зламати стегнову кістку людини, достатньо навантаження приблизно у 4000 ньютонів.
Втім, науковці зазначають, що й інші тварини здатні вразити показниками. У межах телевізійного експерименту National Geographic герпетолог Бреді Барр зафіксував укус нільського крокодила, сила якого становила близько 20 000 ньютонів.
Своє місце в рейтингу отримала і біла акула. Моделювання 2008 року, виконане на основі цифрової реконструкції щелеп, показало, що 6,4-метрова особина масою 3,3 тонни могла стискати щелепи з силою до 18 216 ньютонів.
Але справжній масштаб відкривається, коли мова заходить про вимерлих гігантів. За розрахунками вчених, сила укусу мегалодона могла коливатися від 108 514 до 182 201 ньютонів, залишаючи сучасних хижаків далеко позаду.
Тварини, що вражають не укусом, а отруйною точністю
Окрему увагу дослідники приділяють плюючим кобрам, про яких раніше розповідали у BBC Wildlife Magazine. Ці змії здатні вражати супротивника отрутою з високою точністю на відстані кількох метрів.
Їхня отрута викликає пекучий біль, серйозні ушкодження очей і в окремих випадках може призводити до необоротної сліпоти. Загалом відомо п’ятнадцять видів плюючих кобр, з яких чотирнадцять належать до роду Naja.
Більшість таких змій мешкає в Африці та Азії. Африканські види частіше обирають сухі регіони, тоді як азіатські успішно пристосувалися до життя в тропічних лісах.
