Повітря над великими китайськими містами виявилося значно бруднішим, ніж припускали науковці раніше. Нове дослідження показало – в атмосфері циркулюють цілі масиви мікро- та нанопластику, масштаби яких довгий час залишалися недооціненими.
Китайські вчені зафіксували високі концентрації пластикових частинок над двома мегаполісами – Гуанчжоу і Сіанем. Результати дослідження свідчать: потенційно токсичного пластику в повітрі значно більше, ніж показували попередні вимірювання.
Упродовж останніх двох десятиліть мікропластик і нанопластик офіційно визнані глобальною формою забруднення. За цей час їх знаходили практично всюди – у ґрунтах, живих організмах, водоймах і навіть у найвіддаленіших регіонах планети.
Сьогодні пластикові частинки фіксують не лише у промислових зонах чи містах.
- в атмосфері різних континентів;
- в Арктиці;
- в Антарктиці;
- у біологічних тканинах живих істот.
Науковці дедалі частіше звертають увагу і на можливі ризики для здоров’я.
“Все більше досліджень вказують на їхній вплив на здоров’я, починаючи від гормональних порушень, раку, серцевих захворювань, порушень репродуктивної функції, а також неврологічних ушкоджень”, – нагадують автори дослідження.
Водночас залишаються відкритими базові питання: скільки таких частинок насправді існує, як вони поширюються, як змінюються з часом і де зрештою накопичуються. Через глобальне поширення цих штучних хімічних сполук вчені не виключають їхню присутність навіть у компонентах водного циклу планети.
Дослідження показало: мікро- і нанопластик бере участь у формуванні хмар, а згодом може повертатися на поверхню Землі разом з опадами, іноді на великій відстані від початкового джерела викиду.
“Використовуючи інноваційний метод, здатний виявляти пластикові частинки розміром до 200 нанометрів, ми кількісно оцінили МП і НП в аерозолях, сухих і вологих осадах та ресуспензії в двох китайських мегаполісах, Гуанчжоу і Сіані. Оцінки показали варіацію від двох до п’яти порядків величини в потоках МП і НП у основних атмосферних компартментах”, – зазначають дослідники.
За словами науковців, такі коливання пов’язані насамперед із пластиковими частинками з дорожнього пилу, а також із процесами осадження під час дощів.
Автори роботи наголошують: отримані дані є одними з найдетальніших вимірювань атмосферного пластику на сьогодні.
“Ці результати надають комплексну оцінку мікропластику та наночастинок у міських атмосферних процесах і пропонують критичні уявлення про їх перетворення, долю та потенційні наслідки для клімату, екосистем і здоров’я людини”, – підсумували вчені.
