Традиційна стратегія боротьби з глобальним потеплінням через масове заліснення територій опинилася під загрозою перегляду. Нове дослідження міжнародної групи вчених свідчить про те, що дерева можуть мимоволі провокувати вивільнення вуглецю, який накопичувався в ґрунті протягом тисячоліть.
Результати спостережень, оприлюднені в науковому виданні Global Change Biology, базуються на детальному аналізі європейських лісів за період з 1984 по 2022 рік. Науковці порівняли хімічний склад землі та виявили тривожну тенденцію: глибокі шари ґрунту втратили до 17% запасів вуглецю. Як виявилося, коренева система дерев виступає своєрідним детонатором для “вуглецевої бомби”.
Механізм цього явища виглядає парадоксально. Дерева поглинають вуглекислий газ, перетворюючи його на деревину, проте одночасно вони руйнують структуру землі. Своїм корінням вони розпушують верхні пласти ґрунту, що відкриває мікроорганізмам шлях углиб. В умовах підвищення температури та частих дощів ці бактерії активізуються, починають розкладати стародавню органіку і випускають парникові гази назад в атмосферу.
Дослідники наводять конкретні приклади з різних куточків Європи:
- У соснових лісах Бельгії та Шотландії, висаджених на місці колишніх лук, запаси вуглецю в землі скоротилися вдвічі.
- Трав’яні ділянки на тих же територіях утримують вуглець набагато ефективніше, ніж нові лісопосадки.
- Процес, який мав би тривати століттями, через втручання лісових культур прискорюється в рази.
Вчені наголошують: це не привід відмовлятися від висадки дерев, адже вони продовжують накопичувати вуглець у стовбурах і листі. Проте загальна ефективність таких заходів виявилася переоціненою. Насправді реальна користь від нових лісів може бути на 20 – 30% меншою, ніж прогнозувалося раніше. Кліматична стратегія потребує коригування з урахуванням того, що відбувається не лише над землею, а й глибоко під нею.
Паралельно з глобальними змінами, екологи фіксують і локальні аномалії. В Одеській області спостерігається справжня експансія блакитних крабів – інвазійного виду, що раніше не мешкав у Чорному морі. Фахівці парку “Тузлівські лимани” вже четвертий тиждень поспіль знаходять цих прибульців, яких наразі налічується понад десяток. Ймовірно, вони потрапили до українських вод із баластними водами кораблів.
Водночас є і позитивні зрушення у відновленні екосистем. У Лондоні після 70 років суворої заборони знову відкрили для купання річку Темза. Колись офіційно визнана “мертвою” через критичне забруднення, водойма очистилася завдяки десятиліттям екологічних зусиль і знову стала безпечною для людей.
