У Липовій Долині відкрили символічний простір, присвячений захисникам громади, які зникли безвісти або перебувають у російському полоні. Подія відбулася 14 січня і зібрала родини воїнів, представників влади та небайдужих мешканців.
Дошка Надії стала не просто меморіальним об’єктом. Це місце, де поєдналися біль, надія і віра у повернення тих, чиї долі досі залишаються невідомими. Її поява – відповідь на внутрішню потребу громади зберегти пам’ять і підтримати тих, хто щодня живе в очікуванні.
На відкриття прийшли рідні зниклих безвісти військовослужбовців, керівництво Липоводолинської громади, старости, представники селищної ради, установ і організацій. У цей день громада була разом – у мовчанні, молитві та словах підтримки.
До родин захисників звернувся селищний голова Липоводолинської громади Володимир Штанько. Він наголосив, що громада пам’ятає кожного, хто віддав життя за Україну, і не забуває тих, чия доля залишається невідомою.
На Дошці Надії розмістили портрети воїнів Липоводолинської громади, які зникли безвісти. Про багатьох з них нині немає жодної звістки. Водночас вони живуть у серцях своїх близьких, які не припиняють чекати, шукати й молитися за повернення рідних.
Організатори наголошують, що цей простір має стати символом мужності та жертовності захисників, а також підтримкою для їхніх сімей. Для когось це місяці невідомості, для когось – роки очікування новин, які можуть змінити все.
Під час відкриття священнослужитель місцевої церкви звершив спільну молитву, благословив присутніх і підкреслив, що віра та єдність допомагають вистояти у найтяжчі хвилини.
Захід завершився хвилиною мовчання на знак пошани до полеглих воїнів, які віддали життя за мир і свободу України. Ця тиша промовляла гучніше за будь-які слова, нагадуючи про ціну, яку платить країна.
У Липоводолинській громаді вірять, що Дошка Надії є тимчасовою. І настане день, коли герої повернуться та власноруч знімуть зі стіни свої світлини.
