Європейська комісія переглянула правила державної допомоги в межах системи торгівлі викидами EU ETS, суттєво розширивши коло підприємств, які можуть розраховувати на компенсацію витрат. Рішення покликане захистити економіку ЄС від втрати виробництв і водночас зберегти кліматичні амбіції.
Оновлені керівні принципи передбачають включення ще 20 секторів економіки та двох підсекторів до переліку тих, хто має право на компенсацію плати за викиди парникових газів. Серед них – виробництво органічних хімікатів, окремі процеси у галузях виготовлення скла, кераміки та акумуляторів.
Випередження ризиків для економіки та екології
Механізм компенсацій у межах EU ETS діє як баланс між кліматичними цілями та економічною стійкістю. У Єврокомісії наголошують: надмірний фінансовий тиск через плату за викиди може змусити енергоємні підприємства переносити виробництво за межі ЄС.
Такий сценарій не зменшить глобальні викиди СО2, адже за межами Союзу бізнес не буде обмежений правилами ETS. Натомість країни ЄС ризикують втратити робочі місця та податкові надходження.
Керівні принципи державної допомоги ухвалили ще у 2020 році. Відтоді витрати на викиди суттєво зросли, що й стало підставою для перегляду правил та розширення підтримки для промисловості.
Суть змін у правилах компенсації
Оновлені положення передбачають одразу кілька ключових нововведень:
- розширення переліку секторів, які мають право на компенсацію, ще на 20 галузей та дві підсекції;
- збільшення рівня компенсації для секторів, які вже мали на неї право, з 75% до 80%;
- можливість подальшого розширення списку за ініціативою держав-членів ЄС за умови обґрунтування ризиків витоку вуглецю;
- обов’язок для великих бенефіціарів робити внесок у зелений перехід, зокрема інвестувати в енергоефективність.
Географічно-вуглецевий апдейт
Поправки торкнулися і технічних параметрів системи. Єврокомісія актуалізує коефіцієнти викидів СО2 та географічне районування відповідно до найновіших даних.
Ці коефіцієнти враховують вміст вуглецю у викопному паливі, яке використовується для виробництва електроенергії в різних регіонах. Завдяки змінам держави-члени зможуть поступово, у період 2026–2030 років, переходити на знижені показники.
Очікується, що оновлені правила дозволять поєднати економічну конкурентоспроможність європейської промисловості з подальшим рухом до кліматичної нейтральності.
