Співробітникам Чорнобильського радіаційно – екологічного біосферного заповідника вдалося зупинити мить і зробити рідкісні кадри зайця – русака в динаміці. На одному зі знімків зафіксовано унікальний момент: заєць мчить засніженим полем на такій швидкості, що здається, ніби він ширяє над землею, не торкаючись лапами поверхні.
Директор установи Денис Нестеров високо оцінив майстерність своїх підлеглих. Він зазначив, що впіймати невловного вуханя, який є майстром маскування, надзвичайно важко.
“В Чорнобильському заповіднику фахівці настільки професійні, що можуть упіймати навіть зайця, щоправда, лише в кадр. Бо сірий знає толк у швидкості й маскуванні, але від хорошого ока й вчасно натиснутої кнопки не втечеш!” – наголосив Нестеров.
Ці тварини демонструють надзвичайну витривалість не лише в зоні відчуження, а й на півдні України. Наприклад, у національному парку “Тузлівські лимани”, що на Одещині, заєць русак був помічений біля водойми з солоністю 12 проміле. Доктор біологічних наук Іван Русєв підкреслює, що тут вуханям доводиться сусідити з небезпечними хижаками – лисицями, шакалами та борсуками.
Попри те, що зайці вважаються нічними істотами, вони мають свої біологічні секрети та соціальні звички:
- змінюють нічний спосіб життя на денний навесні, коли починається гон;
- розвивають швидкість бігу до 70 км/год, рятуючись від переслідування на відкритому просторі;
- витрачають близько десяти годин щодоби на пошуки їжі;
- використовують гучне тупотіння задніми лапами як сигнал тривоги для родичів.
Цікаво, що у моменти смертельного ризику ці дикі тварини здатні на несподівані вчинки. Бували випадки, коли зайці, тікаючи від собак чи вовків, шукали порятунку саме поруч із людьми. Якщо ж тварина відчуває сильний біль або переляк, вона видає характерний високий виск, що не притаманно її зазвичай мовчазній натурі.
