Лісові масиви Амазонії змінили хімічний склад повітря. Це сталося через тривалу посуху. Вчені зафіксували унікальні молекули.
Рекордна спека 2023 та 2024 років спричинила викиди, раніше невідомі дослідникам. Прилади виявили незвичну активність рослин. Це тривожний сигнал. Фахівці роками вивчають аромати лісу.
Рослини постійно виділяють певні сполуки. Найлегшою з них є ізопрен. Саме він створює димку над горами. Вона помітна здалеку.
Існують також складніші молекули. Це сесквітерпени, наприклад каріофілен. Його має гвоздика. Дерева виробляють їх для захисту. Посуха запускає цей механінз.
Такі речовини дуже швидко розпадаються. Вченим важко їх досліджувати. Високі вежі в Бразилії допомагають аналізувати проби.
Реакція екосистеми на екстремальні умови
Після спаду спеки ситуація змінилася. У лісі виявили несподівані сполуки. Це було навесні 2024 року. Дощ не зупинив реакцію.
Ліс почав активно виділяти бета-еудесмол. Це липкі спирти. Наука не знала про їхню присутність у повітрі Амазонії раніше. Дерева продовжували їх випускати тижнями.
Можливо, це захисний механізм. Спека руйнує тканини рослин зсередини. Активні форми кисню дуже шкідливі. Бета-еудесмол має антиоксидантні властивості. Чи рятує це дерева, поки невідомо.
Клітини рослин і людей різняться. Потрібні додаткові дослідження. Експерти поки обережні в оцінках.
Ризики перетворення лісу на пустелю
Ситуація критична. Глобальне потепління загрожує регіону. Вирубка лісів додає проблем. Екосистема може не витримати.
Необоротні зміни прогнозують до 2040 року. Ліс може стати саваною. Часу обмаль.
