Сніги та морози не стали перешкодою для мешканців Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника. Фахівці зафіксували рідкісного коня Пржевальського, який спокійно пересувався засніженою територією.
Кінь потрапив у поле зору співробітників заповідника під час зимових спостережень. На оприлюднених кадрах видно, як тварина крокує по снігу, що сягає їй по коліна.
У заповіднику зазначають, що зимові умови для цього виду не є випробуванням.
“Здається, що диким коням узимку некомфортно і холодно? Та ні! Коней Пржевальського не налякаєш ані снігами, ані морозами, ані заметілями. Сучасні коні Пржевальського – нащадки диких скакунів із непривітних напівпустель Монголії”, – пояснюють дослідники.
Науковці нагадують, що природне середовище предків цих тварин формувалося в умовах різких температурних коливань, нестачі води та відкритих просторів.
“Ці території – злакові степи, пагорби й невисокі гори з ярами, де різкі перепади температур є звичним явищем, а водні джерела ще треба пошукати”, – додають у заповіднику.
Натомість умови Чорнобильської зони для копитних значно сприятливіші. Де б не перебував кінь – у лісі, на луках, колишніх полях чи в ярах – корму тут достатньо.
“І навіть сніг для коней не страшний, бо, як у відомій приказці, – по коліна!” – з усмішкою зазначають фахівці.
Окрім коня Пржевальського, нещодавно на території заповідника зафіксували ще одну рідкісну подію – появу рисі разом із дитинчам.
За словами дослідників, зима для цих хижаків не становить загрози. Вони легко переносять морози, впевнено рухаються засніженими просторами і навіть здатні перепливати крижану річку.
Особливу увагу фахівці звертають на манеру пересування рисей.
- під час руху задні лапи точно потрапляють у слід передніх;
- навіть кілька тварин часто йдуть слід у слід;
- така поведінка нагадує негласний лісовий етикет.
У заповіднику підкреслюють: подібні спостереження підтверджують, що дика природа Чорнобильської зони продовжує жити повноцінним життям навіть у найсуворіший період року.
