Камери дослідників у Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику зафіксували унікальні кадри з життя місцевої фауни. У центрі уваги опинилася родина коней Пржевальського – своєрідного живого символу зони відчуження. Рідкісні тварини спокійно пересувалися територією, демонструючи природну поведінку у звичному для них середовищі, про що повідомили у прес-службі установи.
“Серед весняних просторів Чорнобильського заповідника життя вирує по-особливому – спокійно, злагоджено та за своїми правилами. Сімейство коней Пржевальського тримається разом: жеребець пильнує, кобили ведуть, а лоша впевнено крокує поруч”, – зазначають у повідомленні заповідника.
Варто нагадати, що цей підвид дикого коня, названий на честь мандрівника та дослідника Миколи Пржевальського, ледь не зник назавжди. У XX столітті ці тварини були повністю винищені у дикій природі, проте їх вдалося врятувати завдяки зусиллям зоопарків. Саме звідти згодом розпочався складний процес повернення виду у природні екосистеми – так звана реінтродукція.
Формування чорнобильської популяції стартувало наприкінці 1990 років. Тоді до зони відчуження перевезли перші групи тварин: трьох жеребців із Лозівського конезаводу, а також 10 жеребців і 18 кобил, які прибули із заповідника “Асканія-Нова”.
Процес пристосування тварин до нових умов був непростим. У 2004 році спроба поселити ще 13 особин із київського та одеського зоопарків завершилася невдачею: через відсутність акліматизації тварини не вижили. Загалом у період адаптації та транспортування загинув 21 кінь, а основу для розвитку стада склали 23 особини – два жеребці та 15 кобил.
До 2018 року чисельність коней, що мешкають неподалік Чорнобильської АЕС, зросла приблизно до 150 голів. Цікаво, що ці степові за походженням мешканці адаптували свої звички під місцевий ландшафт: вони часто обирають для перебування територію Рудого лісу та знаходять прихисток у покинутих будівлях.
Тварини настільки успішно інтегрувалися в екосистему, що перестали уникати техногенних об’єктів. Зокрема, коней неодноразово помічали під час відпочинку біля високовольтних ліній електропередач. На луках довкола веж ЛЕП рідкісні копитні почуваються у повній безпеці та спокійно пасуться.
Проте нові виклики для популяції принесла війна та мінування територій. Справжньою загрозою стали вибухові пристрої, залишені російськими військовими під час перебування у зоні відчуження у 2022 році. Минулого року зафіксували трагічний випадок, коли один із коней підірвався на міні на віддаленому лісовому маршруті.
