У прісних водах на півдні Техасу та в Мексиці мешкає дивовижне створіння – амазонська молінезія (Poecilia formosa). Цей вид став справжнім викликом для сучасної науки, адже він складається виключно з самиць, які розмножуються без участі самців свого виду.
Як повідомляє National Geographic, ці маленькі рибки, розмір яких не перевищує великого пальця людини, є справжнім еволюційним парадоксом. Згідно з матеріалом у журналі Nature, попри безстатевий спосіб життя, вони успішно уникають генетичного виродження.
Назву риби отримали на честь міфічних амазонок – жінок-воїнів. Вчені припускають, що цей вид виник приблизно 100 000 років тому внаслідок природного схрещування самиці атлантичної молінезії та самця вітрильної молінезії.
Зазвичай міжвидова гібридизація призводить до появи безплідного потомства. Проте амазонська молінезія стала винятком, опанувавши процес самоклонування, який біологи називають гіногенезом.
Для запуску репродуктивного механізму самицям все ж потрібен контакт із самцями споріднених видів. Проте генетичний матеріал цих “партнерів” ніколи не передається нащадкам – малеча з’являється на світ як точна генетична копія матері.
Згідно з класичними теоріями біології, амазонські молінезії мали б вимерти вже через 10 000 років після своєї появи. Едвард Рітцемейер, фахівець із Мюнхенського університету Людвіга Максиміліана, зазначає, що за такий термін накопичення шкідливих мутацій мало стати критичним.
Проте дослідження команди Рітцемейера довело: риби успішно проводять “внутрішнє прибирання” свого геному протягом десятків тисячоліть. Це дозволяє їм підтримувати життєздатність виду без залучення сторонньої ДНК.
Ключовим інструментом виявилася генна конверсія. Це процес, під час якого пошкоджена ділянка ДНК на одній хромосомі замінюється здоровою копією з аналогічної хромосоми.
Фактично, генна конверсія замінює цим рибам кросинговер – процес змішування батьківських генів, притаманний звичайним видам. Дослідники вперше отримали прямі докази того, що хребетні можуть використовувати такий “обхідний шлях” для виживання.
Окрім генетичних див, дослідники звертають увагу і на інтелект інших риб. Еволюційний біолог Скотт Треверс із Ратгерського університету розповів про дивовижні здібності представників сімейства бризкунів.
Ці тропічні мешканці мангрових лісів Південно-Східної Азії та Австралії відомі тим, що збивають комах над водою влучним плювком. Однак останні експерименти показали, що вони також здатні розпізнавати та запам’ятовувати людські обличчя.
Під час тестів риб успішно тренували випускати струмінь води в конкретне зображення на моніторі комп’ютера. За правильне впізнання обличчя бризкуни отримували корм, продемонструвавши високий рівень візуальної пам’яті.
