Те, що роками вважалося легендою Полісся, нарешті отримало незаперечні докази: дика рись не просто заходить у зону відчуження, а почувається тут повноправним господарем. Сучасні технології та пильність науковців дозволили зафіксувати приховану від людських очей присутність цього граційного хижака.
Директор Чорнобильського заповідника Денис Нестеров зазначає, що раніше розмови про рись у цих краях нагадували міф – усі про неї чули, але ніхто не бачив на власні очі. Тепер ситуація докорінно змінилася. До рук дослідників потрапили свіжі кадри з фотопасток, на яких чітко видно кількох особин з їхніми впізнаваними китицями на вухах.
Колись рись на Поліссі була міфом: ніби десь є, але ніхто не бачив. А сьогодні Чорнобильський заповідник з гордістю може похвалитися новими світлинами цього пухнастого хижака.
Про те, що тварини не просто мігрують, а сформували сталу групу, свідчить комплекс ознак:
- Регулярна фіксація хижаків об’єктивами автоматичних камер у різних куточках заповідника.
- Численні свіжі сліди на снігу, які науковці знаходять під час планових обстежень територій.
- Стабільна кормова база, яка дозволяє популяції розвиватися.
Рись – не єдиний привід для радості зоологів. Справжніми “зірками” засніженого лісу стали олені, чисельність яких цьогоріч б’є всі рекорди зустрічності. Фахівці зазначають, що ці копитні поводяться впевнено, часто потрапляючи у кадри під час своїх зимових прогулянок.
Окрім величних оленів, у заповідну хроніку потрапив і заєць-русак. Дослідникам вдалося зробити унікальний знімок звіра майже у польоті, коли той на великій швидкості перетинав зону відчуження. Така різноманітність фауни підтверджує, що Чорнобильський заповідник перетворився на унікальний природний оазис, де життя вирує за власними правилами.
