Морська черепаха виду логгерхед на прізвисько Гюмуш стала справжньою сенсацією у науковому світі. Подолавши приголомшливу дистанцію у 24 000 кілометрів через Середземне море, вона продемонструвала маршрут, який раніше вважався нетиповим для представників Каретта – Каретта. Це відкриття змушує біологів переглянути знання про поведінку зникаючих видів в умовах глобальних кліматичних змін.
Історія почалася у липні 2024 року, коли фахівці Екологічної дослідницької асоціації (EKAD) випустили в море поблизу турецької Анталії двох черепах — Гюмуш та Алтина. Обидві були оснащені супутниковими трекерами. Проте, якщо Алтин обрав класичний шлях уздовж берегів Лівії, то Гюмуш перетворився на справжнього мандрівника – дослідника.
Географія переміщень Гюмуш вражає своєю складністю та охопленням територій:
- вихід з Анталії та перетин відкритого моря до грецьких островів;
- візит до берегів Італії та Сицилії з подальшим переходом до туніської затоки Хаммамет;
- рух на схід вздовж Північної Африки: повз сектор Газа, єгипетське озеро Бардавіль та мис Рас – ель – Бар;
- повернення петлею назад до Сицилії та подальший шлях на захід через Тірренське море;
- маршрут повз Сардинію та вздовж узбережжя Алжиру до Балеарського моря.
На даний момент супутниковий сигнал фіксує перебування Гюмуш біля іспанського міста Торрев’єха. На думку Онура Кандана з EKAD, така аномальна траєкторія не є випадковою. Вчені пов’язують пошук нових міграційних коридорів із підвищенням температури морської поверхні, що є прямим наслідком глобального потепління.
Окрім Гюмуш, під постійним наглядом дослідників перебувають ще дві особини — Флора і Фауна. Їхні переміщення між Тріполі, Грецією та Ібіцею також підтверджують, що традиційні моделі поведінки морських мешканців трансформуються. Збір цих даних є критично важливим для розробки нових стратегій захисту морських черепах, чиє звичне середовище стрімко змінюється.
