
Гренландська полярна акула офіційно визнана найдовговічнішою хребетною твариною на планеті, здатною доживати до вражаючих 400 років. Нове дослідження, опубліковане в Nature Communications, спростовує давній міф про те, що ці арктичні велетні майже сліпі через паразитів та поважний вік.
Довгий час наукова спільнота вважала очі цих хижаків нефункціональними. Причиною тому є веслоногі рачки Ommatokoita elongata – паразити, що прикріплюються до рогівки та живляться тканинами ока. Проте експерименти показали, що акули активно реагують на світло, рухаючи очними яблуками. Ба більше, вчені припускають наявність унікального механізму відновлення ДНК, який дозволяє органам зору залишатися здоровими протягом сторіч.
«Я пам’ятаю, як розрізала тканину ока гренландської акули і подумала: “Вау, це виглядає цілком нормально”. Я була впевнена, що досліджую молоду особину, але записи свідчили – цій акулі було майже 130 років!» – ділиться враженнями доктор Лілі Фогг із Базельського університету.
Ці дивовижні створіння мешкають у крижаних водах між Північною Атлантикою та Арктикою. Їхня витривалість вражає уяву:

- здатність занурюватися на глибину до 3000 метрів;
- життя при температурі води до -1,1 °C;
- раціон, що включає рибу, кальмарів, тюленів та навіть падаль.
Поки гренландські акули дивують вчених довголіттям, їхні родичі з родини молотоголових демонструють переваги незвичної еволюції. Специфічна форма голови забезпечує їм набагато ширший огляд, ніж у звичайних видів. Якщо стандартний показник бінокулярного зору акул не перевищує 15°, то у крилотоглавої молотоголової акули він сягає 48°, а у гребінчастої – 34°.
Окрім візуальної переваги, така анатомія дозволяє хижаку максимально ефективно використовувати ампули Лоренціні. Це мережа чутливих пор на шкірі, які вловлюють електричні поля здобичі. Така комбінація гострого зору та електрорецепції робить акулу-молота ідеальним мисливцем, здатним миттєво виявляти загрози та орієнтуватися у просторі.
Вивчення цих морських мешканців відкриває перед людством нові горизонти у розумінні процесів старіння та адаптації до екстремальних умов виживання.

