Життя біля української антарктичної станції зовсім не схоже на безмовну крижану пустелю. Поруч із науковцями мешкають тисячі пінгвінів і морських тварин, але разом із цим дослідники дедалі частіше фіксують тривожні сигнали змін на континенті.
У районі станції “Академік Вернадський” нині нараховують близько 7 тисяч субантарктичних пінгвінів. Загалом учені зафіксували майже 2700 гнізд із кладками. Час від часу тут з’являються й імператорські пінгвіни, а поморники активно користуються нагодою поживитися чужими яйцями, викрадаючи їх просто з гнізд.
Полярник, метеоролог-озонометрист Олександр Полудень звертає увагу: будь-яке втручання людини в життя тварин на материку суворо заборонене.
“Підгодовування чи спроби допомогти можуть зруйнувати природний баланс. Контакти з тваринами дозволені лише біологам і тільки в межах наукових досліджень, для решти діють чіткі правила дистанції”, – пояснює дослідник.
Він також нагадав, що раніше на антарктичні станції дозволяли привозити домашніх тварин. Після внесення змін до Мадридського договору від цієї практики відмовилися, щоб не наражати на небезпеку унікальну екосистему континенту.
Українські біологи працюють одразу з кількома напрямами. Вони спостерігають за пінгвінами, тюленями Ведделла, морськими леопардами, китами й косатками, фіксують народження дитинчат, зважують і вимірюють тварин.
У китів, за словами Полудня, беруть зразки шкіри для аналізу ДНК. Окремо фотографують хвости – кожен має унікальний малюнок, за яким тварин ідентифікують у міжнародних наукових каталогах.
Ще один важливий пласт роботи – дослідження мікроорганізмів. Науковці фільтрують воду, аналізують планктон і бактерії, вивчають комах у мохах та лишайниках, а також явище “червоного” і “зеленого” снігу, що виникає через масове розмноження водоростей. Для оцінки масштабів цвітіння території знімають дронами й поділяють на квадрати, а всі зразки після вахти відправляють до України для зберігання в наукових банках.
Цей сезон став незвичним не лише з біологічного, а й з геофізичного погляду. Полярники зафіксували чотири землетруси в протоці Дрейка, і хвилі від них дійшли до району станції. Така активність за короткий час, за словами Олександра Полудня, є нетиповою.
Не менш тривожна тенденція – майже повна відсутність нового льоду. Температура протягом сезону коливалася від -2 до +2 градусів, і океан так і не охолов настільки, щоб почалося льодоутворення.
Унаслідок цього тварини втрачають укриття та кормову базу й змушені мігрувати далі на південь. Полярники наголошують: ці процеси напряму пов’язані з глобальним потеплінням і мають значення не лише для Антарктики, а й для клімату всієї планети.
