Італійські бурі ведмеді, відомі своєю агресивністю, зазнали значних еволюційних змін, які дозволили їм адаптуватися до співіснування з людьми. Дослідження, проведене вченими з Університету Феррари, розкрило причини меншої агресії у популяції, яка зараз налічує близько 50 особин.
Популяція апеннінських ведмедів (Ursus arctos marsicanus), що живе в центральній частині Італії, пережила кілька століть співіснування з людьми. Згідно з новим дослідженням, проведеним у журналі Molecular Biology and Evolution, італійські ведмеді стали менш агресивними, ніж їхні родичі в інших частинах Європи. Причина цього криється в природному відборі: ті особини, які краще мирилися з людьми, мали більше шансів вижити і передавати свої гени далі.
Вчені проаналізували геноми 12 ведмедів з Апеннін і порівняли їх з ведмедями з інших європейських популяцій. Результати показали, що у апеннінських ведмедів на 66% більше однакових генетичних ділянок, що свідчить про високий рівень інбридингу. Менша генетична різноманітність, на перший погляд, може здатися шкідливою, однак саме ця ізоляція сприяла розвитку особливостей, які допомогли вижити цим тваринам, зокрема зменшенню агресії.
Серед 566 генів, які піддалися позитивному відбору, 17 пов’язані з поведінковими змінами, зокрема зниженою агресією. Ці гени дозволяли ведмедям не нападати на людей або худобу, що давало їм більше шансів на виживання в умовах обмежених ресурсів і постійної загрози з боку людини.
Дослідники підкреслюють, що цей випадок є одним із найбільш яскравих прикладів того, як тиск людини на дику природу може призвести до еволюційних змін. Хоча ведмеді не стали “домашніми” тваринами, їхній спокій і менша агресія забезпечили їм перевагу в боротьбі за виживання. Це явище є аналогом природного одомашнення, але без втручання людини в процес.
Ще однією цікавою історією адаптації під впливом людини є міські єноти в США, які через життя поруч з людьми змінюють свою фізіологію. Так, їхні морди стають коротшими, а рівень агресії зменшується, оскільки вони пристосовуються до харчування зі смітників та меншої загрози з боку хижаків.
Ці приклади змін, що відбуваються у тварин в умовах міських та людських впливів, показують, як дика природа може адаптуватися до нових викликів. Вчені вже фіксують подібні процеси у різних популяціях тварин по всьому світу. Останнім часом також відзначається підвищена мутаційна активність у білих ведмедів на південь від Гренландії, де глобальне потепління змінює екологічні умови.
Ці дослідження є важливими не тільки для розуміння еволюції тварин, а й для прогнозування того, як зміни в навколишньому середовищі можуть вплинути на різні види в майбутньому.
