Підрив Каховської ГЕС залишив слід не лише на інфраструктурі, а й на природі. Дельта Дніпра тепер лежить під товстим шаром мулу, тоді як колишнє дно водосховища вражає швидкістю росту нових дерев.
Про це розповів еколог “Української природоохоронної групи” Олексій Василюк, коментуючи наслідки руйнівної події для нижньої течії ріки.
Неймовірне відродження заплавного лісу
За словами Василюка, після підриву ГЕС дно водосховища буквально ожило. За два сезони там утворився вербо-тополевий луг – тип лісу, який існував до затоплення.
“Дерева за перший рік виросли до 3,5 м, за другий – до 7 м. Такого темпу росту ніхто ніколи не бачив і не міг передбачити. Більше вам скажу, якби мені чи колегам хтось про це раніше сказав, ми б просто не повірили!”
Еколог пояснив, що такий результат став можливий завдяки пуху верб та тополь, який містить живуче дрібне насіння. Затоплення під час плодоношення дозволило насінню рівномірно розповсюдитися по території водосховища.
“Коли вода відходила, кожна наступна хвиля відступала на кілька сантиметрів, засіваючи пух на площі двох тисяч квадратних кілометрів. Це дивовижне явище, побачити яке сучасним дослідникам вдалося”, – додав Василюк.
Перші проростки виявилися неймовірно густими – до 90 дерев на квадратний метр. Враховуючи загальну площу, це понад 40 мільярдів проростків. Проте, за підрахунками еколога, для формування справжнього лісу має залишитися приблизно одне дерево з двохсот.
Екологічна проблема: мул накрив дельту
Водночас Василюк наголосив на серйозних негативних наслідках підриву ГЕС. Разом із водою зруйнованого водосховища вимило мільйони тонн мулу, який покрив дельту Дніпра та плавні.
- 12 видів молюсків, ракоподібних та інших водних організмів, відомих лише для нижньої течії ріки, опинилися під товстим шаром осаду;
- їхня зона проживання наразі непридатна, і достеменно невідомо, чи вижили ці види;
- доступ до території ускладнений через зону бойових дій, тому оцінити стан фауни поки неможливо.
Таким чином, підрив ГЕС став каталізатором одночасного відродження лісу та масштабного екологічного лиха, що ставить перед науковцями нові питання про стійкість природи та її здатність відновлюватися навіть у критичних умовах.
