Життя знайшло спосіб існувати без сонячного світла. У 1977 році дослідники випадково виявили на океанському дні біля Галапагосів цілу екосистему, яка повністю змінила уявлення науки про біологію.
Це стало повною несподіванкою. Команда геологів планувала лише фотографувати морське дно в районі гідротермальних джерел. На судні навіть не було біологів. Проте проявлена плівка показала наявність великих молюсків.
Опустившись на глибину 2500 метрів, екіпаж побачив неймовірну картину:
- Щільні скупчення білих молюсків до 30 сантиметрів.
- Поля мідій, де пересувалися сліпі білі краби.
- Актинії та риби.
- Високі білі трубки з яскраво-червоними черв’яками.
Джерела енергії для невідомих спільнот
Виживання організмів забезпечували хемосинтетичні бактерії. Вони окислювали сірководень із гарячих вод, перетворюючи хімічну енергію на органічні сполуки. Це працювало подібно до фотосинтезу.
Механізм живлення вищих тварин пояснила у 1981 році Коллін Кавана. Вона довела, що безроті черв’яки вирощували бактерії всередині спеціальних органів – трофосом. Вони забезпечували мікроорганізми сировиною, отримуючи натомість готові органічні сполуки.
Це відкриття має планетарний масштаб. Воно підтвердило, що життя може розвиватися завдяки надрам Землі, а не сонцю. Тепер вчені шукають подібні екосистеми на супутниках Юпітера та Сатурна. Світ став іншим.
