Життя обірвалося занадто рано. Сергій Лебедь віддав найцінніше за свободу України.
Бойове завдання 29 травня 2026 року стало для молодого воїна останнім. Він був вірним присязі до самого кінця.
Сім’я втратила рідну людину. У захисника залишилися мати Валентина, дружина Аліна, брат Олексій та сестра Софія. Його вітчим Олексій разом з братом Сергія продовжують боронити країну.
Добровольцем Сергій став у квітні 2022 року. Це був свідомий вибір патріота.
Герой народився в Хижках Конотопського району. Навчання він проходив у Горішніх Плавнях. Згодом Мутин став для нього другим домом.
Місцева громада схилила голови 12 червня. Прощання з героєм стало великим болем.
Біля Храму Різдва Пресвятої Богородиці звучали молитви. Люди прийшли вшанувати пам’ять захисника.
Поховали бійця з усіма почестями. Алея Пам’яті й Надії прийняла свого Героя.
Лунав Державний Гімн. Військовий салют пронизав тишу.
Його любили та поважали. Для Кролевеччини Сергій назавжди залишиться рідною людиною.
Подвиг нашого земляка назавжди закарбований у вічності. Ми пам’ятаємо його жертовність.
Світла пам’ять воїну. Україна не забуде свого оборонця.
Колектив мерії висловив щирі співчуття родині. Скорбота об’єднала багатьох людей.
Його дух залишиться в наших серцях. Ми дякуємо за мирне майбутнє.
Вічна слава Герою України. Пам’ятаємо кожного.
